- безжалісний
- [беиж:а/л'існией]
м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
безжалісний — (який не має жалю), безжалісливий, безжальний, нежалісливий, немилосерд(н)ий, немилостивий, жорстокий, нещадний, нещадимий … Словник синонімів української мови
безжалісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безжалісний — а, е. Який не має жалості, жалю; жорстокий … Український тлумачний словник
безжалісливий — а, е. Те саме, що безжалісний … Український тлумачний словник
безжалісність — ності, ж. Властивість за знач. безжалісний … Український тлумачний словник
безжалісно — Присл. до безжалісний … Український тлумачний словник
серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… … Український тлумачний словник
безжальний — а, е. Те саме, що безжалісний … Український тлумачний словник
безмилосердний — а, е, рідко. Те саме, що немилосердний; безжалісний … Український тлумачний словник
безсердечний — а, е. Нечулий до інших; безжалісний, жорстокий, нечуйний … Український тлумачний словник